Призначення і класифікація стяжок підлоги

Призначення і класифікація стяжок

Розглядаючи стяжку, як необхідність при підготовці основи підлоги до укладання фінішного покриття, варто відзначити, що сучасні технології дозволяють виробляти її укладку різними способами і при використанні різноманітних матеріалів. Тому в цій статті ми наведемо класифікацію стяжок, що допоможе визначитися з вибором при її укладанні.

І так стяжки можна розділити на два типи. Це вирівнює і виравнівающе-теплоізоляційна стяжка. Вирівнює стяжка призначається для вирівнювання горизонту статі і виправлення дефектів підстави. Така стяжка застосовується для додання поверхні рівності і гладкості, що захистить від проблем при укладанні фінішного підлогового покриття.

Виравнівающе-теплоізоляційна стяжка виконує ті ж функції, що і вирівнює стяжка плюс забезпечує додаткову теплоізоляцію підлоги. Така стяжка укладається на перших поверхах житлових будинків і при організації статі з підігрівом.

Далі стяжки можна класифікувати за технологією нанесення робочої суміші. При такій класифікації стяжки бувають: звичайна, збірна, монолітна і плаваюча.

Звичайна стяжка застосовується в приміщеннях, де основу підлоги має хорошу адгезію і не потрібно застосування додаткових матеріалів для виробництва стяжки. Яскравим представником звичайної стяжки є наливні підлоги, виробництво яких не пов`язане з додатковими заходами, а має на увазі під собою заливку і розрівнювання робочої суміші, після чого виділяється час для того, щоб робоча суміш повністю застигла. Така технологія класифікується, як проста стяжка.

Збірна стяжка кардинально відрізняється від всіх інших видів стяжок і тому багато фахівців взагалі вважають, що це не стяжка. Однак такий процес підготовки підстави підлоги все ж передбачає заходи, які за своїм призначенням схожі з виробництвом стяжки. Збірна стяжка являє собою, конструкцію з матеріалів, які дозволяють мати рівне і міцну основу підлоги. Прикладом збірної стяжки може служити настил з дощок, ДСП, ЦСП та їх аналогів, насипні підлоги фірми "Кнауф" і т.д. Серед будівельників збірну стяжку прийнято називати сухий стяжкою або сухими статями.

Монолітна стяжка це за великим рахунком та ж звичайна стяжка, але відмінність полягає в тому, що при її виробництві використовуються тільки бетонні суміші, які надають монолітної стяжки підвищену міцність і довговічність.

Останнім видом стяжки є плаваюча стяжка. Такий вид стяжки передбачає наявність додаткового шару, який виконує функції підвищення адгезії, поліпшення гідроізоляції і теплоізоляції. Такий шар може виконувати і спільно три функції. Сучасних матеріалів, за допомогою яких виконуються завдання щодо підвищення адгезії, гідроізоляції та теплоізоляції, дуже багато, і вибрати потрібний матеріал, не складе особливих труднощів.

Далі варто докладніше зупинитися на плаваючою стяжки. Адже саме виробництво такої стяжки дозволяє вирішити такі проблеми як звукоізоляція, теплоізоляція, гідроізоляція підлоги. Звукоізоляція підлоги особливо необхідний захід в сучасних багатоповерхових будинках. У таких випадках при виробництві стяжки застосовуються різні матеріали, які здатні частково або повністю погасити сторонні звуки.

Такими матеріалами, як правило, є пористі або волокнисті прокладки, які укладаються на поверхню основи підлоги і тільки після цього укладається основний матеріал стяжки. Найбільш популярними є мінеральна вата або спінений поліетилен (пінополіетилен). Ці матеріали дозволяють не тільки зробити потрібну звукоізоляцію, але і зберегти міцність стяжки в цілому.

Наступною проблемою, яка може вирішуватися при виробництві плаваючою стяжки є гідроізоляція підлоги. Гідроізоляційний шар стяжки може укладатися як на підстави підлоги, так і зверху основного шару стяжки. Все в принципі залежить від місця розташування приміщення, в якому проводиться укладання стяжки з гідроізоляційним шаром, і можливого напрямку попадання вологи на підлогу. Так наприклад в ванних кімнатах і душових гідроізоляція укладається зверху основного шару стяжки, а в підвалах на основу підлоги, що захищає його від грунтових вод.

Ще одним додатковим шаром при виробництві плаваючою стяжки є теплоізоляційний шар. Такий шар укладається при виробництві стяжки в приміщеннях, які схильні до впливу холодного повітря з підвалів, підземних гаражів і т.д. Для виробництва теплоізоляційного шару використовують мінеральну вату або пінополістирол.

Далі слід зупинитися на деяких особливостях при виробництві статі, які допоможуть правильно виконати технологію укладання стяжки і значно продовжать термін служби стяжки. Якщо при виробництві стяжки використовується вода, то на етапі підготовки підстави ретельно закрийте всі тріщини, що дозволить убезпечити нижні поверхи від протікання. Також укладання стяжки з використанням води заборонена при температурі нижче + 5гр. Порушення цієї вимоги потягне за собою значне зниження міцності стяжки.

При виробництві монолітної стяжки варто пам`ятати, що після неповного висихання стяжки її варто ретельно затерти і видалити з поверхні відходи виробництва. Це дозволить зберегти міцність верхнього шару стяжки. Так само при виробництві стяжки варто пам`ятати про стан міжповерхового перекриття. Адже вага матеріалів окремих видів стяжки досить великий, що може привести в кінцевому підсумку до непоправних наслідків. У таких випадках на допомогу приходить технологія виробництва збірної стяжки, застосування якої можливо навіть при наявності дерев`яних перекриттів. Ще однією важливою перевагою такої стяжки є те, що всі неточності і недоліки при її виробництві легко усуваються, а наприклад, при виробництві монолітної стяжки це зробити практично неможливо.

Інші статті: