Розташування та конструкції каналізаційних насосних станцій

Розташування каналізаційних насосних станцій

За призначенням насосні станції можуть бути трьох видів:

Місце розташування насосної станції визначається при вирішенні схеми водовідведення на основі техніко-економічних розрахунків. Необхідність улаштування насосної станції виникає, наприклад, в наступних випадках: при досягненні максимальної глибини закладення трубопроводов- при відкритому способі виробництва робіт- при глибинах закладення в сухих легких грунтах 7-8 м і мокрих - 5-6 м. Насосні станції допускається розташовувати в межах забудови, на відстані не менше 20-30 м від житлових будинків.

Як правило, насосні станції мають у своєму розпорядженні в самих знижених точках місцевості на незатоплюваними території. У деяких випадках насосну станцію слід перемістити з кінця колектора в його середину, при цьому зменшується заглиблення і діаметр трубопроводів.

У насосну станцію допускається введення тільки одного самопливного трубопроводу. Перед нею передбачаються аварійні випуски (див. Рис).

Конструкції і типи каналізаційних насосних станцій

До складу більшості каналізаційних насосних станцій входить: приймальний резервуар з решеткой- машинне відділення. де розміщені насоси- виробничо-допоміжні і побутові приміщення.

Приймальний резервуар може бути розташований в одній будівлі з машинним відділенням, але повинен бути обов`язково відділений від нього непроникною стіною і мати окремий вхід. Резервуар повинен бути обладнаний пристроями для взмучивания і змивання забруднень зі стін. Перед зливом в приймальний резервуар стоки повинні пройти попереднє очищення від великих домішок на решітках, які можуть бути обладнані дробарками для подрібнення затриманих покидьків.

У машинному відділенні встановлюють насосні агрегати. Для перекачування побутових стічних вод застосовують відцентрові горизонтальні і вертикальні насоси марок СД і СДС, а також моноблочні фекальні насоси марки ЦМК і ЦМФ і заглибні ЕЦК. Для перекачування різних виробничих стоків можуть бути використані насоси марок НЦС, К, АР, ГНОМ і ін. - для неагресивних жідкостей- ЦНСК, Х, ХО, АХП - для агресивних стоков- НД, НКЕ - для нафтовмісних стоків.

Для перекачування невеликих витрат води на невелику висоту (2-7 м) доцільно застосовувати шнекові підйомники, які прості за конструкцією і надійні в роботі. Крім цього, для цих же цілей можливе застосування пневматичних установок.

Для перекачування дощових вод з великими витратами і малими тисками доцільно застосування осьових насосів марок О і ОП.

Крім насосів перекачування стічних вод, в машинному залі встановлюються насоси для подачі води на технічні потреби, вакуум-насоси, насоси для видалення дренажних вод, підйомно-транспортне обладнання і контрольно-вимірювальні пристрої. Насоси рекомендується встановлювати під затокою, тобто нижче рівня води в приймальному резервуарі.

Найбільш широкого поширення набули насосні станції шахтного типу з наземним павільйоном (див. Рис).

Підземну частину споруджують, як правило, круглу в плані, наземну - прямокутну або квадратну.

Каналізаційні насосні станції повинні проектуватися для роботи без постійного обслуговуючого персоналу. При цьому управління може здійснюватися:

Всі насосні станції поділяються на три категорії по надійності: I категорія - не допускається перерви або зниження подачі стічних вод, II категорія - допускається перерва в подачі стоків не більше 6 год, III категорія - допускається перерва подачі стічних вод не більше доби. Кількість напірних трубопроводів від станцій I категорії - має бути не менше 2-х, для II і III допускається один трубопровід.

Якщо пристрій аварійного випуску неможливо, то вживаються додаткові заходи щодо забезпечення безперебійної роботи станції, наприклад, встановлюють внутрішні резервні електрогенератори.