Вибір побутової насосної станції - все для дачі

Все для дачі

Вибір побутової насосної станції

Забезпечити водою невеликий садовий будиночок нескладно. В крайньому випадку, можна і в відрах принести від найближчого колодязя. А ось в заміському будинку, так з цілорічним проживанням, один краник на трубі, проведений із загальної накопичувальної цистерни садового товариства, питання з водопостачанням не вирішить. Адже побутова техніка і інженерна інфраструктура вимагають безперервної подачі води в будинок під потрібним тиском. Рішення проблеми - правильний вибір насосної станції, що працює в автономному режимі.

Домашній напірний водопровід, створений на базі такої насосної станції, автоматизований повністю. Навіть при відключенні електрики подача води відразу не припиниться. Система деякий час здатна і в знеструмленому режимі підтримувати необхідний натиск в трубах.

Пристрій побутової насосної станції нескладно. Вона складається з двох основних елементів: самовсмоктуючого поверхневого насоса, оснащеного електромотором і сталевого накопичувального бака або, інакше, гідроакумулятора, об`ємом від 20 до 60 літрів. Бак розділений на дві частини еластичною мембраною. В одній знаходиться повітря, а в іншу по водозабірної трубі закачується вода зі свердловини, колодязя чи іншого джерела.

Принцип роботи побутової насосної станції наступний. При її пуску насос починає заповнювати водою гідроакумулятор. Коли тиск повітря за мембраною досягне певного значення (2-3 бар), спрацює реле і відключить насос. Тиск стисненого повітря в гидроаккумуляторе і забезпечує в водопровідних трубах необхідний натиск води. Якщо в будинку відкрити кран, то почнеться витрата води з накопичувального бака станції, при цьому тиск повітря в ньому впаде, і реле знову запустить насос для того, щоб підкачати воду. Передбачена в побутової насосної станції захист від сухого ходу вчасно відключить її, якщо води в забірному джерелі не опиниться.

При виборі побутової насосної станції слід мати на увазі, що в подібному обладнанні є два режими роботи: підвищення тиску в наявній водопровідної мережі і забір води з будь-якого джерела. Останній режим має обмеження за глибиною всмоктування. Вона, як правило, не перевищує 8-ми метрів.

На стадії вибору побутової насосної станції важливо перевірити, чи будуть її паспортні дані (продуктивність, потужність, висота водоподачи і всмоктування) відповідати таким параметрам джерела води як дебет, його глибина і місце розташування. Чим менше відстань між дзеркалом води і насосною станцією, тим краще. Справа в тому, що у більшості поверхневих насосів гранична висота всмоктування не перевищує 7-10 метрів, а кожні 10 метрів горизонтальної труби зменшує цей важливий показник приблизно на 1 метр.

Недорога побутова насосна станція цілком буде придатна для експлуатації на дачі в літній період. Її краще розмістити ближче до колодязя або шпари. Водозабірну магістраль треба зробити з невеликим ухилом в бік джерела води. При цьому її вигини і переломи не допускаються. Потім в колодязь опускають забірний шланг, підключають станцію до мережі і виконують відповідно до інструкції пуско-налагоджувальні роботи. Для захисту станції від сонця і дощу роблять навіс, а краще захисний короб. На кінець забірного шланга вішають зворотний клапан з фільтром, щоб не допустити витік води з системи в режимі очікування.

Для зимової експлуатації водопровід треба буде захистити від холоду. Для цього магістраль прокладають під землею на глибині 1,5-2 м (в нашому кліматі це зона промерзання), а побутову насосну станцію розміщують в опалювальному будові або в самому будинку. Якщо траншею з якої-небудь причини прокопати неможливо, то по всій довжині труби кріплять кабель обігріву, а трубу закривають теплоізоляційним кожухом з пінополістиролу.

В ході вибору побутової насосної станції для невеликого заміського будинку або дачі не варто купувати саму просунуту і дорогу модель. Потужний насос може швидко осушити вашу свердловину на пісок або колодязь. Тому при виборі системи водопостачання головним параметром є її натиск, пропускна здатність і обсяг бака гідроакумулятора. Для стандартного заміського будинку, що має кілька точок побутового водорозбору, цілком підійде резервуар в 20-24 літра. Для просторого котеджу з штучним ставком обсяг гідроакумулятора повинен бути не менше 5-60 літрів.

Пропускна здатність побутової насосної станції визначається кількістю води, яке вона може прокачати за одиницю часу. Вибір цього параметра роблять виходячи з дебету наявного джерела. Якщо ви берете воду для будинку зі свердловини на пісок, то оптимальне значення пропускної здатності 2-3 куб.м / год. При наявності артезіанського джерела бажано придбати більш продуктивну станцію, розраховану на 4-6 куб.м / год. Тиск води в трубах залежить від напору, створюваного насосною станцією. Напір повинен бути тим вище, чим більше розгалужена мережа водопостачання. Для двоповерхового особняка, наприклад, цей показник повинен бути приблизно 50 м.

Що робити, якщо насосну станцію неможливо розташувати поруч з джерелом води або її рівень знаходиться на глибині понад 15 метрів? В цьому випадку правильний вибір - побутова насосна станція з двома трубами і виносним ежектором. У неї висота всмоктування значно більше, але ККД, порівняно зі звичайною станцією, нижче.

Ціна побутової насосної станції залежить від її продуктивності, використовуваного насоса і бренду виробника. Недорогі моделі випускає вітчизняна промисловість. Такі її марки як "Джілекс", "Калібр", "Prorab" коштують 3,5 -5 тис. Рублів. Продукція італійських майстрів - DAB. Nocchi. Marina обійдеться в 6-11 тис. Рублів. Найдорожчі й надійні побутові насосні станції роблять в Німеччині. Такі моделі як K? rcher і Wilo можна придбати за 16-30 тис. рублів.