uadepe.ru

Глава 6 технічна експлуатація інженерного обладнання будівель 6

Глава 6 ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ІНЖЕНЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ БУДІВЕЛЬ 6.1. ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ВНУТРІШНЬОГО водопроводу

Внутрішній водопровід - комплекс трубопроводів, пристроїв і устаткування, що забезпечують подачу води до санітарних приладів, пожежних кранів і технологічних систем, що обслуговує один будинок або групу будинків.

За призначенням водопроводи поділяють на господарсько-питних (В1), протипожежний (В2), виробничі (ВЗ. В10), поливальний (В11). Залежно від температури води, що подається розрізняють холодні (В1. В11) і гарячі (ТЗ, Т4) водопроводи.

Внутрішній господарсько-питний водопровід влаштовують у всіх житлових, громадських і адміністративних будівлях, що мають систему каналізації, а також у всіх виробничих і допоміжних будівлях, в яких передбачена установка санітарних приладів або питних фонтанчиків. Іноді в житлові і громадські будівлі окремо проводять господарсько-питної і протипожежний водопровід, але найчастіше їх об`єднують.

Виробничі будівлі обладнають окремо господарсько-питних, виробничих і протипожежних водопроводами. У деяких випадках влаштовують комбінації з цих водопроводів, найбільш поширений об`єднаний господарсько-виробничий протипожежний водогін.

mynuKOboie. застосовувані в тих будинках, де допускається перерва в подачі води в разі виходу з ладу частини або всієї мережі водопроводу, при цьому влаштовується один введення (житлові, громадські, а іноді і виробничі будівлі);



кільцеві, що влаштовуються в будинках при необхідності забезпечення надійного і безперебійного постачання водою споживачів (виробничі будівлі, багатоповерхові будівлі, будівлі з протипожежним водопроводом і т.п.), що приєднуються до зовнішнього водопроводу мінімум двома самостійними вводами, і в разі відключення одного з них подача води в будівлю не припиняється, зазвичай це горизонтальні магістралі, що трохи знижує гідравлічний опір системи;

комбіновані, що складаються з кільцевих і тупикових трубопроводів, що застосовуються в великих будівлях різного призначення (наприклад, кільцева схема для виробничої будівлі з тупиковим відгалуженням для харчоблоку, душових установок і т.д.);

з нижнім розведенням, коли магістральний трубопровід прокладають в нижній частині будівлі (в підвалі, під підлогою першого поверху, в технічному підпіллі, каналі та т.д.), схема знайшла широке застосування в житлових, громадських і промислових будівлях;

з верхньою розводкою, коли магістральний трубопровід прокладають зверху по горищі, під стелею верхнього поверху і т.д. схема найчастіше застосовується в виробничих будівлях, лазнях, пралень.

Матеріал трубопроводів мереж внутрішнього водопроводу вибирають в залежності від вимог до його міцності і якості в залежності від температури і тиску води з урахуванням економічних міркувань. Для прокладки мереж всередині будівлі застосовують в основному сталеві, пластмасові (в тому числі пластикові та армо- пластикові) труби, а для пристрою вводів і внутріквартапьних мереж - чавунні і азбестоцементні напірні труби.

Для ефективної боротьби з вогнем система протипожежного водопостачання повинна подавати в кожну точку будівлі, де можливе виникнення пожежі, необхідну кількість струменів води з заданим витратою і достатнім тиском для ліквідації вогнища пожежі. Залежно від пожежної небезпеки будівлі прокладають водопроводи наступних систем.

Прості протипожежні водогони влаштовують в будівлях з важкогорючих і горючих матеріалів з постійною присутністю людей, які можуть виявити пожежу і вжити заходів щодо його ліквідації до приїзду пожежної команди. Така система, як правило, об`єднується з господарсько-питним водопроводом і складається з магістральних і розподільних (стояки) трубопроводів, пожежних кранів, пожежних рукавів, стволів (брандспойтів), бистросмикающіхся полугаек, додаткових водоживильник (водонапірних баків) і при необхідності протипожежних насосів. Ці водогони влаштовують в житлових будинках заввишки 12 поверхів і більше, в адміністративних будівлях заввишки в 6 поверхів і більше, в гуртожитках, громадських будівлях і в допоміжних будівлях промислових підприємств об`ємом від 5000 м 3 і т.п.

Автоматичні протипожежні водогони (спринклерні установки) встановлюють в будинках, де можливе виникнення і швидке поширення вогню. Водопровід включається в дію без участі людини з одночасною подачею сигналу пожежної тривоги. Автоматичні спринклерні системи складаються з водоживильник (зовнішня мережа, гідропневматичний або водонапірний баки), підвідних трубопроводів, пожежних насосів, контрольносігнального клапана (КСК), розподільних трубопроводів і зрошувачів (спринклерів). При виникненні пожежі в приміщенні під дією підвищеної температури в спринклерів плавиться припой на замку скляного клапана, тиск води вибиває клапан і вода, вдаряючись об підставу спрінклера (розетку), розбризкується, створюючи водяний факел, зрошує площа 12 м 2. Відбувається зниження тиску в мережі , на що реагує КСК з автоматичним включенням пожежного насоса і звукового сигналу пожежної тривоги. З усіх встановлених спринклерів розкриваються тільки ті, що розташовані над осередком пожежі. Застосовується припій з температурою плавлення 72, 93, 141 або 182 ° С.

Напівавтоматичні протипожежні водогони (дренчер- ні установки) призначені для створення водяної завіси, що захищає від вогню найбільш важливі частини будівлі. Наприклад, їх влаштовують у залах для глядачів театрів для відділення від сцени, в кінотеатрах між залом для глядачів і кінобудкою, в цехах для ізолювання однієї частини приміщення від іншого. Дренчерноїустановки складаються з водоживильник, підвідних трубопроводів, пожежних насосів, клапана групового дії, розподільних

223

трубопроводів і зрошувачів (дренчеров). Дренчери не мають скляного клапана і термочутливого замку на відміну від спринклерів. Включення в дію виробляється людьми при виникненні пожежі. При вільному випромінювання води з дренчеров створюється водяна завіса.

Основне завдання експлуатаційних організацій полягає в забезпеченні безаварійної і надійної роботи всіх ланок інженерних систем, безперебійного постачання водою і її раціонального використання. Надійність роботи санітарно-технічних систем забезпечуєтьсяплануванням експлуатаційної діяльності, що полягає в проведенні організаційних і технічних заходів. До організаційних заходів відноситься розробка нормативних документів (стандарти підприємства, положення про проведення ремонтів, правил технічної експлуатації і тд.). Технічні заходи передбачають технічне обслуговування, ремонт і дотримання необхідних режимів роботи всіх елементів са- тарних-технічних систем.

Ремонти поділяють на поточні та капітальні. Поточні ремонти включають систематичне і своєчасне проведення робіт по запобіганню систем від передчасного зносу і усунення дрібних пошкоджень, несправностей, а також регулювання системи. При капітальному ремонті проводиться відновлення устаткування і систем. При такому ремонті, проведеному через 15 років після введення будівлі в експлуатацію, повністю замінюють трубопроводи та обладнання, у яких закінчився термін служби (табл. 6.1).

Поділися в соціальних мережах:


Схожі