Дренажний полив винограду

Дренажний полив винограду

На невеликі ділянки поливна вода подається за тимчасовими борознах уздовж рядів шпалер напуском зі шлангів. У таких випадках, для того щоб грунт був змочена на всю глибину, потрібна значна кількість води. До п`ятковим коріння вода доходить в дуже невеликій кількості, і часто ця зона залишається сухою. При такому поливі значно зволожується поверхню грунту, і при наявності певної температури повітря, в умовах слабкої вентиляції створюються сприятливі умови для появи грибних захворювань. Нижні корені при цьому зазвичай піднімаються вгору, прагнучи проникнути в верхній, більш зволожений шар землі, що зовсім небажано з огляду на можливу їх підмерзання. Сильніше розвиваються і росособірателі.

З метою економії води в умовах невеликих присадибних виноградників стали проводити підземні поливи по коротким вертикальним дренажам.

При влаштуванні дренажів я поступав так: на дно посадкової ями глибиною близько 60 см укладав щебінку або великий кам`янистий шлак (а ще краще велику річкову гальку) шаром 15 см, на якому у стінки ями, розташованої в сторону міжряддя, встановлював коротку трубку з виходом над поверхнею землі на 20 см. Щебінку навколо труби можна злегка прикрити картоном або товстим папером. Після цього в яму підсипається земля і в центрі її виробляється посадка саджанця (держака) звичайним способом, з дотриманням прийнятих агротехнічних правил (рис. 33, 34).

Мал. 33. Схема пристрою дренажу:

1 - дренажна труба

У перший рік вегетації полив треба робити поверхнево, в лунку. На наступний рік можна починати полив з рідкої підгодівлею вже через дренажну трубу. Як показав досвід, для куща достатньо двох відер води, вилитих через такий провідник в два прийоми. За вегетаційний період потрібно не більше двох-трьох поливів. Причому є можливість поливати підігрітою на сонці водою. Крім того, такі поливи та підживлення можливо проводити диференційовано за сортами і станом куща.

При відсутності залізних і гончарних труб можна використовувати виготовлені кустарно чотирьох- або тригранні жолобки з дощок, покривши їх бітумом або фарбою, а також відходи шиферних труб і жолобків, складених разом і пов`язаних дротом (рис. 34).

Мал. 34. Зразки вертикальних жолобів з дощок і гофрованого шиферу

Завдяки встановленню зазначених дренажних труб на щебінці збільшується також аерація грунту в ямі і поліпшується тепловий режим, створюються умови для розвитку п`яткових коренів і підвищується морозостійкість куща, збільшуються приріст лози і врожайність.

На зиму труби закриваю тампоном з клоччя, паперу. Виводити трубу над землею вище 20 см немає потреби. Влітку труби можуть бути і відкритими, і закритими.

На вже посаджених виноградниках можна влаштувати проміжні дренажні поживні ями (зі щебенем або шлаком), розташувавши їх по ряду, між кущами. При такому влаштуванні кожен кущ буде отримувати вологу з двох сторін (рис. 35).

Мал. 35. Схема розміщення проміжних вертикальних дренажів на раніше закладеному винограднику

Деякі виноградарі замість труб використовують для вертикального дренажу хмиз або очерет, пов`язаний в пучки товщиною 15 см. Треба сказати, що такий матеріал недовговічний, причому при розкладанні його в землі може виникнути коренева гниль, шкідлива для рослин.