Принципи вибору вимірювальних приладів для проведення вимірювання електричних величин
Вимірювальні прилади залежно від їх призначення, сфери застосування і критерій роботи повинні вибиратися з подальшим головним принципам:
1) повинна існувати можливість вимірювання досліджуваної фізичної величини;
2) межі виміру приладу повинні охоплювати всі можливі значення вимірюваної величини. При великому спектрі конфігурацій останньої доцільно використовувати багатограничні прилади;
3) вимірювальний прилад повинен забезпечувати необхідну точність вимірювань.
Тому слід звернути увагу не тільки на клас обирається
вимірювального приладу, та й на фактори, що впливають на додаткову похибку вимірювань: несинусоидальность струмів і напруг, відхилення положення приладу при установці його в положення, відмінне від звичайного, вплив зовнішніх магнітних і електронних полів і т. п .;
4) при проведенні деяких вимірювань важливу роль відіграють економічність (споживання) вимірювального приладу, його маса, габарити, розміщення органів управління, рівномірність шкали, можливість зчитування показань конкретно за шкалою, швидкодія та ін .;
5) підключення приладу не повинно значно впливати на роботу досліджуваного пристрою, тому при виборі пристроїв слід врахувати їх внутрішній опір. При включенні вимірювального приладу в узгоджені ланцюга вхідні або вихідні опору повинні бути необхідного номінального значення-
6) прилад повинен задовольняти загальним технічним вимогам техніки безпеки при виробництві вимірювань, які встановлюються за ГОСГ 22261-76, також технічним умовам або особистим стандартам;
7) не допускається використовувати прилади: з очевидними недоліками вимірювальної системи, корпусу і т. Д з вичерпаним терміном поверкі- неординарні або не атестовані відомчої метрологічною службою, не відповідають за класом ізоляції напруженням, на які підключається прилад.
Точність вимірювань залежить від способу вимірювань і класу точності вибраних пристроїв. Клас точності приладу визначається його похибкою.
Відхилення результату вимірювання від справжнього значення вимірюваної величини називають похибкою вимірювання.
За принципом дії прилади поділяються на електричні (позначення на шкалі - Е), поляризовані, магнітоелектричні (М), електродинамічні (Д), феродинамічні, індукційні, магнітоіндукційні, електростатичні, вібраційні, термічні, біметалеві, випрямні, термоелектричні (Т),
електричні (Ф). На шкалі приладу зображуються умовні позначення, що класифікують похибка і умови вимірювань
ГОСТ передбачає такі класи точності електровимірювальних пристроїв - 0,05- 0,1- 0,2- 0,5- 1,0- 1,5- 2,5- 4,0- для шунтів і додаткових резисторів до пристроїв - 0, 02- 0,05- 0,1- 0,2- 0,5- 1,0. Фактично при оцінці стану обладнання вживаються прилади класу точності 0,5-2,5, для перевірки пристроїв - 0,02-0,2.
- Вимірювання сили струму
- Питання по жкг - яка температура батареї повинна бути в квартирі
- Одиниці виміру електричних і магнітних величин
- Способи контролю стану контактних з`єднань в процесі експлуатації електричних мереж
- Вимірювання температури при експлуатації та проведенні наладки і випробувань електрообладнання
- Як виміряти змінний струм і напруга
- Вимірювання опору ізоляції
- Вимірювання опору петлі фаза-нуль
- Як виміряти постійний струм і напруга
- Як виміряти коефіцієнт потужності
- Вибір трансформатора струму для розширення меж вимірювань
- Порядок проведення вимірювань при випробуванні ізоляції мегаомметром
- Як виміряти активну потужність в однофазної ланцюга змінного струму
- Що означає клас точності вимірювального приладу
- Що таке засоби вимірювань
- Вимірювання опору контуру захисного заземлення
- Класифікація контрольно-вимірювальних приладів
- Які переваги та недоліки мають електромагнітні вимірювальні прилади
- Вимірювальні шунти і додаткові резистори
- Вимірювальні прилади електроустановок
- Види і методи електричних вимірювань