Злив з даху

Злив з даху

Не одна дах не обходиться без зливу, який захищає стіни та вікна від намокання, відводячи воду в певне місце. Матеріали, з яких виготовляються сливи, різноманітні: цемент, мідь, сталь або пластик. Кожен слив виготовлений з того чи іншого матеріалу має свої плюси і мінуси.

Злив з цементу.

У зливу з цементу є маса переваг. Такий слив легко монтувати, вартість його невелика і він досить надійний. Але є у нього і недолік, що полягає в схильності в усадки. Зараз така водостічна система використовується рідко, частіше за все такий слив можна зустріти на старих будівлях.

Злив з міді.

Мідні сливи не схильні до корозії, не гнутися, і послужать досить довго, до того ж їх легко кріпити. Єдиний недолік цих відсотків, висока ціна, тому такі сливи можна зустріти лише на елітних будинках.

Злив зі сталі.

Сталеві водостоки міцні і захищають від зайвої вологи, так само їх можна фарбувати, тому вони підійдуть до будь-якому даху. Ціна у зливів досить низька і їх можна легко і швидко встановити, в чому і полягає їх плюс. Але недоліки у сталевих зливів теж є і один із суттєвих, полягає в тому, що вони схильні до корозії, а вузьке теплове розширення нерідко призводить до розриву швів водостічних труб, тому водостік зі сталі потрібно буде ремонтувати або замінювати новими.

Злив з пластика.

Плюси пластикових зливів полягають, в поглинанні шуму, низької вартості і стійкості до корозії, до того вони не накопичують відкладень і не реагують на перепади температури. Недоліки ж в тому, що у них мала стійкість до пошкоджень механічного характеру, тобто водостоки потрібно постійно очищати від снігу та обледеніння.

Робимо слив самі.

Якщо ви вирішили самостійно робити монтаж водостічних труб, то врахуйте лінію розміщення жолоби, вона повинна бути під нахилом не менше 2 - 3 мм на 1 метр довжини для кращого стікання води. В першу чергу роботи потрібно зробити розмітки, де буде розташовуватися слив, а так само необхідно відзначити розташування гаків і встановлення воронок. Далі, потрібно закріпити гаки в нижній частині обрешітки або на найнижчу планку крокв. Наступним етапом робимо установку зливних воронок. Проміжок між отвором для стоку води і капельником, повинен бути не менше 1 сантиметр. Для того щоб в воронку легко покласти жолоб, в ній потрібно з обох сторін прорізати півколо. Після підготовки отвір для жолоба, необхідно приєднати його до вирви і закріпити краю воронки, які спеціально передбачені для герметичної установки.

У приготовані заздалегідь гаки встановіть жолоби. Потім жолоб повертаємо на 90 градусів по відношенню до скату. За допомогою спеціальних пластин, надійно фіксуємо жолоб в гаках. Заключним етапом є установка труб для стоку. Потрібно точно визначити необхідну довжину для водостоку. Спеціальні тримачі (кронштейни) кріпляться на стіні і надійно фіксують трубу.

Так само кронштейн закріпіть і розташуйте так, щоб в середину жолоба потрапляв зріз покрівлі. Кількість жолобів залежить від периметра будинку, а кронштейни потрібно встановлювати через кожні 50 м. Якщо хочете в місцях з`єднання зменшити ймовірність прогинів в жолобі, вмонтуйте додаткові кронштейни. Що б визначити потрібну кількість труб, потрібно виміряти площа даху і периметр будівлі. Монтування труб проводиться зазвичай через кожні 10 метрів. Вершкова труба, за допомогою спеціалізованих гнутих колін і ущільнювачі, які можуть бути, як каучуковими, так і гумовими, з`єднується до жолобу.

Водостічну трубу хомутами кріпите до стіни, прикріпленими на кронштейни, які монтуються в стіну будинку. Щоб труба була прикріплена, вибирайте потрібну кількість кронштейнів.