uadepe.ru

Організація контролю за якістю води централізованих систем питного водопостачання

Організація контролю за якістю води централізованих систем питного водопостачання

Контроль за якістю питної води, який наразі триває до теперішнього часу відповідно до вимог ГОСТ 2874-82 «Вода питна», не в повній мірі давав реальне уявлення про якість води і найголовніше не зобов`язував вибирати контрольовані показники в залежності від конкретних умов.

Зберігши спадкоємність ГОСТ 2874-82, вийшли в світ нові ГОСТи, санітарні правила і норми, методичні вказівки по контролю за якістю питної води.

Контроль якості питної води проводиться згідно ГОСТ Р 51232-98 «Вода питна. Загальні вимоги до організації та методів контролю якості »:

a) в місцях водозабору із джерела водопостачання, перед надходженням її в розподільну водогінну мережу;

б) в точках розподільчої мережі:

- з вуличних водорозбірних пристроїв на основних магістральних лініях;

- на найбільш піднесених і тупикових ділянках мережі;

- з найбільш віддалених від насосної станції ділянок мережі;

- в точках, в яких якість води викликає сумнів;

- з кранів внутрішніх водопровідних мереж будинків [23].

Відбір проб питної води, яка подається централізованими системами питного водопостачання і призначеної для споживання в питних і побутових цілях, в тому числі використовуваної для виробництва харчових продуктів та напоїв для досліджень проводиться згідно ГОСТ Р 51593-2000 «Вода питна. Відбір проб »[25].

Проби води з розподільчої мережі відбираються в період найбільшої витрати води.

Методи відбору, підготовки до визначення складу і властивостей, транспортуванню і зберіганню проб води забезпечують незмінність складу проб в інтервалі часу між відбором проб та їх аналізом.



При відборі проб в одній і тій же точці для різних цілей першими відбирають проби для бактеріологічного аналізу. Для отримання представницької проби необхідно відбирати воду в точці, де досліджувані компоненти розподілені рівномірно. Для цього пробу відбирають з системи з перемішується потоком на відстані, максимально віддаленому від різних перешкод, таких як вигини або засувки. Відбирають пробу на прямій ділянці трубопроводу.

Перед відбором проб не менше 10 хвилин зливають застояну воду. При необхідності відбору проб з тупикових ділянок трубопроводу час зливу застояної води можна збільшити до 30 хвилин.

При відборі проб з крана споживача час зливу води перед відбором проб залежить від мети відбору. Якщо метою відбору є оцінка впливу матеріалів, що контактують з водою, на якість води, то пробу відбирають без попереднього зливу води з першої порції. При відборі проб для визначення мікробіологічних показників металеві крани попередньо обпалюють, а пластмасові дезінфікують і проводять спуск води не менше 10 хвилин при повністю відкритому крані.

Для проведення хіміко-аналітичного контролю якості води проби відбирають в ємності з хімічно стійкого скла з притертими пробками і в поліетиленові ємності. Перед відбором проб ємності не менше двох разів споліскують водою, що підлягає аналізу, і заповнюють до верху.

Для визначення в пробі кисню або сірководню при відборі проб використовується шланг, що досягає дна ємності. Цим уникає контакт води з атмосферним повітрям.

Вода піддається аналізу в день відбору. Якщо це неможливо, відібрану пробу охолоджують або піддають консервації.

Обсяг проби встановлюється в залежності від числа і номенклатури досліджень відповідно до НД на метод визначення і з урахуванням повторного аналізу. Для проведення хіміко-аналітичного контролю якості води відбирається п`ять літрів води. В окремі ємності відбирається вода: для визначення фтору - в поліетиленові флакони об`ємом 500 мл-для визначення залишкового хлору - в скляні на 500 мл-для визначення розчиненого кисню - у зважені скляні на 250мл.

Після відбору проб вода під дією підвищеної температури, світла, взаємодії з повітрям тощо. змінює свій хімічний склад. Іноді немає можливості провести всі дослідження в день відбору проб. Тому деякі види досліджень необхідно проводити на місці відбору або пробу піддавати консервації. Для подальшого дослідження на вміст алюмінію, розчиненого кисню і сірководню проби води консервації піддавалися.

1. Консервація для подальшого визначення алюмінію - пробу консервують на місці відбору додаванням концентрованої соляної кислоти з розрахунку 3 см 3 на 1000 см 3 проби і аналізують не раніше ніж через 15-20 хвилин. Пробу зберігають не більше 3 діб.

1. Консервація для подальшого визначення розчиненого кисню - кисень в пробі консервують на місці одразу ж після відбору проби. Для цього в неї вводять піпеткою 1 мл сульфату марганцю і 1 мл лужного розчину йодиду калію на 100 мл проби. Після введення реактивів закривають склянку пробкою, стежачи за тим, щоб в ній не залишилося бульбашок повітря. Потім вміст ретельно перемішують. В такому стані проба може зберігатися не більше доби.

2. Консервація для подальшого визначення масової концентрації сірководню. Сірководень зазвичай виявляється в пробах в яких візуально присутні завислі речовини. Тому перед фіксацією проби проводиться її коагуляція, щоб осадити суспензія. Внаслідок нестійкості сірководню відбір проби проводять відразу після відбору проби для визначення розчиненого кисню також за допомогою сифона. У склянку з притертою пробкою місткістю 1 дм 3 наливають воду так, щоб перша порція вилилася з склянки. Додають 5 мл 20% розчину хлориду алюмінію і 3 мл розчину гідроксиду натрію з концентрацією 4 моль / дм 3. Склянку закривають пробкою, струшують і дають відстоятися протягом 20-30 хвилин. Потім за допомогою сифона відбирають з середини склянки прозору воду в заздалегідь зважену склянку місткістю 500 мл з притертою пробкою. Додають 5 мл розчину N, N-диметил-п-фенілендіамін дигідрохлориду (ДМДФА) і 5 мл 5% розчину хлориду заліза (III). Проба може зберігатися не більше 3 діб.

Вибір показників, що характеризують хімічний склад питної води, для проведення розширених досліджень проводиться організацією, яка здійснює експлуатацію системи водопостачання, спільно з центром санепіднагляду в два етапи. центр держсанепіднагляду розробляє

На першому етапі аналізуються наступні матеріали за період не менше 3-х останніх років:

· Державної статистичної звітності про склад та обсяги стічних вод, що надходять в джерела водопостачання вище місця водозабору в межах їх водозбірної території;

· Органів охорони природи, гідрометеослужби, управління водними ресурсами, геології та використання надр про якість поверхневих, підземних вод та питної води в системі водопостачання за результатами здійснюваного ними моніторингу;

· Центру держсанепіднагляду за результатами санітарних обстежень підприємств та організацій, які здійснюють господарську діяльність та є джерелами забруднення поверхневих і підземних вод, а також за результатами досліджень якості вод в місцях водокористування населення і в системі водопостачання.

На другому етапі організації, що здійснюють експлуатацію систем водопостачання, проводять розширені лабораторні дослідження води.

Центром держсанепіднагляду аналізуються результати розширених досліджень хімічного складу води по кожній системі водопостачання і беручи до уваги оцінку санітарно-гігієнічних умов питного водокористування населення і санітарно-епідеміологічної обстановки на території м Нальчика і прилеглих селищ, визначається потенційна небезпека впливу присутніх в воді хімічних речовин на здоров`я населення .

При виявленні у питній воді декількох хімічних речовин, що відносяться до 1 і 2 класів небезпеки і нормованих по санітарно-токсикологічному ознакою шкідливості, сума відносин виявлених концентрацій кожного з них у воді до величини його ГДК повинна бути більше 1.

Розрахунок ведеться за формулою:

++... +? 1,

де С 1. З 2. З n - концентрації індивідуальних хімічних речовин 1 і 2 класу небезпеки: факт. (Фактична) і доп. (Допустима).

Сприятливі органолептичні властивості води визначаються її відповідністю за запахом, смаком, кольоровості і каламутності, а також нормативам вмісту речовин, що впливають на органолептичні властивості. Не допускається присутність у питній воді помітних неозброєним оком водних організмів і поверхневої плівки.

Відповідно до Федерального закону «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення» за якістю питної води здійснюється державний санітарно-епідеміологічний нагляд і виробничий контроль.

Виробничий контроль якості питної води забезпечується індивідуальними підприємцями і юридичними особами, які здійснюють експлуатацію системи водопостачання, тобто «Водоканалом» та індивідуальними підприємцями на території яких знаходяться водозабори. Якість питної води постійно контролюється в місцях водозабору, перед надходженням в розподільну мережу, а також в точках водорозбору зовнішньої і внутрішньої водопровідної мережі.

Кількість і періодичність проб води в місцях водозабору, що відбираються для лабораторних досліджень, встановлюється з урахуванням вимог санітарних правил і норм (СанПіН) 2.1.4.1074-01 і відповідає:

види показників

Кількість проб протягом одного року, не менше

Поділися в соціальних мережах:


Схожі