Зонне водопостачання

Зонне водопостачання

У тих випадках, коли на території, яку обслуговує водопроводом, різниця в оцінках в окремих її частинах значна (т. Е. При сильно пересіченому рельєфі), пристрій єдиної водопровідної мережі нераціонально. Напір в такій мережі, визначений з умови забезпечення мінімального натиску в диктує (високої) точці, виявився б надмірним на знижених ділянках території. Такий надмірний натиск на значній частині території невигідний економічно, так як насоси повинні подавати воду з підвищеним тиском і на ті ділянки території, де він не потрібен. До того ж великий напір небезпечний для міцності труб (крім сталевих) і викликає зайві витоку з мережі-при великому натиску можуть виникати сильні гідравлічні удари.

Тому бажано, щоб натиск в зовнішній мережі населеного пункту був не більше 3-4 ат (такий натиск достатній при 6-8-поверхової забудови) і в усякому разі не більше 5-6 ат.

Тому ж при великій різниці відміток в різних ділянках обслуговується водопроводом території водопровідну мережу розбивають на зони з таким розрахунком, щоб натиск в кожній зоні не перевищував встановленої величини, тобто влаштовують зонний водопровід.

Доцільність зонування і величина напору в кожній зоні (т. Е. Число зон) визначаються на основі техніко-економічного порівняння ряду варіантів. Якщо підвищені напори `виходять тільки в окремих невеликих за площею районах населеного пункту, то зонування може виявитися невигідним.

Зонування може бути паралельне і послідовне.

При паралельному зонування (рис. 1, а) влаштовують одну насосну станцію, на якій встановлюють окремі групи насосів для кожної зони-вода подається в кожну зону по окремому водоводу.

Мал. 1. Зонні водопровідні системи а - при паралельному зонірованіі- б - при послідовному зонірованіі- 1 - водозабірна сооруженіе- 2 - насосна станція II підйому-3 - очисна станція-4 - насоси першої зони-5 - насоси другий зони-6 - ґрунтовий водозабір - 7 - водонапірна башня- 8 - насосна станція другої зони

При послідовному зонування (рис. 1, б) в кожній зоні є своя насосна станція. Насосна станція першої зони забирає воду з джерела, а насосні станції інших зон - з резервуара, куди надходить вода з нижерасположенной зони. Цей резервуар при відповідних топографічних умовах може бути напірним резервуаром (контррезервуаром) нижерасположенной зони.

Вибір системи зонування залежить від великої кількості факторів і проводиться на основі техніко-економічного порівняння варіантів.

Паралельне зонування зазвичай вигідніше при невеликій довжині відвідав від насосної станції до кожної з Зон.

Якщо вода надходить до обслуговуючого об`єкту під дуже великим природним напором з джерела, розташованого високо в горах, то також може знадобитися зонування, щоб не було надмірного напору в низьких районах. У цьому випадку мережа також розбивають на зони (зворотне зонування) з пристроєм в кожній зоні напірних резервуарів, які отримують воду з верхньої зони і є таким чином гасителями напору.

Зонним є і таке водопостачання промислових підприємств, коли в різні цехи (або групи цехів) вода подається з різним натиском, що визначаються технологічними умовами. В даному випадку зонування також може бути паралельне (з пристроєм однієї насосної станції і установкою окремих груп насосів з різними тисками) або послідовне (з влаштуванням окремих насосних підвищувальних станцій на загальній заводської мережі).