Укладання шиферу

Система збору осадових вод також впливає на порядок укладання покрівлі. Можна влаштувати ринву під звисом останнього ряду шиферу, в цьому випадку буде досить, щоб листи цього ряду виступали за лінію фасаду будівлі на 200-250 мм. Якщо ж Ви плануєте зробити прямий скид води безпосередньо з покрівлі на прибудинкову територію, то величина виступу повинна становити 400-500 мм.

Здійснити укладання шиферу своїми руками не так вже й складно, як може здатися на перший погляд. Головне в цьому процесі акуратно і сумлінно виконувати всі роботи. Перед початком робіт потрібно влаштувати основу для укладання листів шиферу. Як правило, такою підставою може послужити лати, виготовлена ​​з обрізної дошки. Крок цієї обрешітки має становити 500 мм.

Решетування кріпиться до крокв, конструкцію якої розраховують так, щоб крокви могли витримати навантаження не тільки покрівлі з шиферу, але і навантаження від снігу в зимовий період. При розрахунку міцності крокв також слід враховувати вітрові навантаження даного району і напрямок пануючих вітрів. При покупці шиферу необхідно ретельно оглянути всі листи, при виявленні дефектів їх потрібно замінити в магазині.

Технологія укладання шиферу

Для виконання даних робіт Вам будуть потрібні: столярний і слюсарний молоток, ножівка по металу, монтажний ніж і цвяхи. На першому етапі укладання даного матеріалу передбачається влаштування основи, в якості якого застосовують обрешітку з бруса або обрізної дошки.

Укладання хвилястих листів шиферу починають від карниза і поступово піднімаються до коника. Вищерозміщений лист повинен при цьому перекривати нижній на 10-15 см. Від кута нахилу даху залежить величина напуску, великому куту нахилу відповідає менша величина напуску. Технологія укладання хвильових листів шиферу по горизонталі передбачає укладання листів на хвилю або півхвилю. За допомогою спеціальних листів, виготовлених з шиферу, виробляють обшивку ребер і коника. При їх відсутності обшивка здійснюється за допомогою щільно збитих дощок або оцинкованої сталі. Кріплення слід проводити спеціальними цвяхами, проте технологія укладання шиферу дозволяє кріпити матеріал і звичайними цвяхами, але при цьому під їх капелюшки слід підкласти дві шайби. Верхню виготовляють з обрізків оцинкованого листа, а нижню, побільше, з руберойду. для антикорозійного захисту не оцинкована цвяхів використовують оліфу і сурик. Кріплення листів виконують в місці нахлеста, забиваючи цвях в гребінь хвилі.

Технологія укладання простих листів шиферу досить близька до укладання хвилястого шиферу. Але слід враховувати дві особливості. По-перше, якщо ухил даху менше 180 градусів, то під плоскі листи шиферу необхідно влаштувати килим з гідроізоляції. По-друге, цвяхи слід забивати таким чином, щоб з одного боку вони не пригнічували лист, а з іншого - не створювали б слабину, яка може привести до вібрації.

Слід враховувати, що шифер крихкий і не дуже міцний матеріал, тому ходити по шиферної даху потрібно дуже обережно. Сніг з такого даху необхідно змітати, а не згрібати лопатою. Ремонт шиферу зробити також не складно. Найбільш ефективно виконати ремонт шиферу можна за допомогою суміші цементу, розпущеного азбесту і клею ПВА.

При укладанні даного матеріалу слід дотримуватися деяких правил.

Ні в якому разі не можна пробивати шифер цвяхами, це може привести до утворення в ньому тріщин, які з часом розходяться. У районах, де сильні вітри, шифер можна кріпити тільки шурупами і скобами в карнизної ряду. Також потрібно пам`ятати, що при укладанні шиферу потрібно стежити за тим, щоб чотири кути не сходилися в одному місці, так як це може призвести до викривлення листів і нещільного їх прилягання. В результаті цього вітрова та снігове навантаження на шифер викличе їх зайву деформацію, сприяючи розвитку тріщин. Під нещільні стики буде піддувати вітер, заносячи сніг на горище. В цьому випадку потрібно буде підкласти під шифер руберойд, а це викликає необхідність суцільної обрешітки, що веде до подорожчання покрівлі.

Якщо ж між листами шиферу є зазори, що перевищують 7 мм, то їх необхідно закрити за допомогою мастики, яка складається з 45% бітуму, 30% солярки, 12% вапна і 13% волокнистого азбесту. Мастику слід наносити на перекриваються смуги за допомогою дерев`яного шпателя товщиною 5-6 мм.

При використанні хвильового шиферу укладання повинна проводитися з дотриманням деяких запобіжних заходів.

Шифер є досить крихким матеріалом, тому при пересуванні по покрівлі необхідно використовувати дерев`яні підмостки. У разі розпилювання шиферу ножівкою або іншим інструментом, обов`язково потрібно вжити заходів захисту органів дихання від попадання цементного пилу. Також необхідно пам`ятати, що при роботі на висоті потрібно обов`язково використовувати монтажні пояси і страхувальні троси. Вогнезахисну обробку дерев`яних крокв і обрешітки необхідно проводити не рідше, ніж один раз на два роки.

Технологія укладання шиферу не є складною, тому з цією роботою можуть впоратися навіть початківці майстра. Шиферну покрівлю при правильному укладанні зможе прослужити Вам без ремонту не менше п`яти десятків років, звичайно, якщо протягом цього часу не відбудеться аварійної ситуації, пов`язаної із зовнішнім впливом на покриття.