Системи утеплення огороджувальної конструкції з внутрішньої сторони

Системи утеплення огороджувальної конструкції з внутрішньої сторони

Схема утеплення стін з внутрішньої сторони огороджувальної конструкції зазвичай виконується тоді, коли зробити це з зовнішньої сторони неможливо або економічно невиправдано. Утеплення виконують наклеюванням або механічним кріпленням на стіни жорстких плит утеплювача, які потім шпаклюють, готуючи до фінішної обробки. Утеплювач, який використовується для цієї мети, повинен задовольняти ряду вимог:

• бути довговічним, негорючим, стійким до старіння;
• бути екологічно чистим і біологічно стійким;
• мати висновок органів пожежного нагляду для застосування в конструкціях внутрішнього облицювання;
• зберігати стабільну форму;
• володіти високими теплоізоляційними характеристиками;
• дозволяти водяним парам і волозі безперешкодно проникати через захисну конструкцію з приміщення назовні.

Для грамотного утеплення стін зсередини необхідно враховувати суть процесу тепло- і влагопереноса в захисної конструкції. Справа в тому, що температура стіни за шаром утеплювача значно знижується. Тому в зимовий час водяна пара, що утворюється в приміщенні в результаті життєдіяльності людини і завдяки різниці парціальних тисків, дифундує назовні. Це неминуче призведе до його конденсації за шаром утеплення на внутрішній поверхні стіни. Часто сконденсована волога не може бути своєчасно виведено назовні, що призводить до відсиріванню стін з усіма наслідками, що випливають звідси негативними наслідками. Тому між стіною і шаром внутрішнього утеплювача слід розміщувати пароізоляцію з однобічну провідність (рис. 164).

Мал. 164. Гідроізоляція і пароізоляція в каркасної стіни. 1 - каркас- 2 - зовнішня обшівка- 3 - гідроізоляційна плівка з боку зовнішньої обшівкі- 4 - утеплювач 5 - пароізоляційна плівка з боку внутрішньої обшівкі- 6 - внутрішня обшивка

Варіантом внутрішнього утеплення огороджувальних конструкцій може бути облицювання внутрішніх стін гіпсокартоном безпосередньо на стіну або на попередньо закріплений дерев`яний (металевий) каркас. Тепло- і звукоізоляційні властивості гіпсокартону збільшуються за рахунок пористої шаруватої структури матеріалу. Крім того, повітряний прошарок між огороджувальної конструкцією і листами гіпсокартону значно збільшує загальну ізоляцію стіни. В цілому на ізоляційні властивості стіни впливають товщина ГКЛ, кількість встановлюваних листів і глибина каркасного простору. Для збільшення звуко- і теплоізоляції стін каркасне простір заповнюють мінеральною ватою, пінопластом та іншими ізоляційними матеріалами, домагаючись потрібних характеристик огороджувальних конструкцій. При цьому слід особливу увагу приділити герметизації стиків між листами утеплювача.

Для підвищення теплоізолювальної здатності стін можна застосовувати по ТУ 5772-002-04001508 гіпсокартонні комбіновані панелі (ДКП), що представляють собою двошарове виріб повної заводської готовності. Такі панелі складаються з гіпсокартонного листа з наклеєним шаром теплоізоляції з пенополистирольной плити ПСБ-С марок 15, 25 або 35 (ГОСТ 15588) або з мінераловатної плити на синтетичному сполучному марок 175, 200 по ТУ 5762-010-04001485, а також по ГОСТ 9573 з урахуванням вимог СНиП 21-01.

Перевагою такого методу є можливість виконання робіт при будь-яких погодних умовах. Крім того, з внутрішньої сторони можна утеплювати тільки житлові приміщення, залишивши без зміни огороджувальні конструкції підсобних приміщень, в яких теплова ізоляція не потрібно. До недоліків внутрішнього утеплення можна віднести зменшення площі приміщення за рахунок збільшення товщини стіни. Крім того, основна стіна виявляється в зоні низьких температур, що знижує її теплову інерцію і позначається на мікрокліматі приміщень.